Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) комбінованого типу № 26

Меню сайту
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 66
МОН України
До уваги батьків!
Педагогічна преса
Гаряча лінія
Національна дитячагаряча лінія
Корисні посилання

Управління освіти і науки Чернігівської облдержадміністрації

Чернігівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти ім. К.Д.Ушинського

Управління освіти Прилуцької міської ради

Міський методичний центр управління освіти Прилуцької міської ради

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Статистика
Locations of visitors to this page

Поради практичного психолога Клугман Олени Григорівни

Булінг – це відносно новий термін для пересічного громадянина, зміст якого кожен із нас не просто знає, а в більшості випадків стикався з цим явищем у дитинстві. Термін "булінг" – це агресивна поведінка щодо окремої особи або групи, з метою приниження, домінування, фізичного чи психологічного самоствердження.

Булінг може проявлятись у вигляді психологічного тиску (образи, приниження, погрози, ігнорування тощо) та фізичних знущань (удари, поштовхи, принизливий фізичний контакт, побиття та інше). Не рідко фізичний і психологічний тиск об’єднуються.

Від булінгу страждають і агресори, і жертви. Всі вони переживають емоційні проблеми, не вміють будувати стосунки з людьми, мають проблеми психо-емоційного розвитку. Вони потребуватимуть підтримки дорослих, які б допомогли їм розвинути здорові відношення з людьми не лише в освітньому закладі, але й протягом усього їх подальшого життя.

Як зрозуміти, що дитина є жертвою булінгу

  • діти, які страждають від булінгу, можуть не хотіти йти до закладу або ж можуть плакати, вигадувати хворобу
  • Вонине беруть участь у спільній діяльності, соціальних заходах.
  • Часто у дитини змінюється поведінка: вона усамітнюється, поводить себе незвичайно.
  • Дитина починає губити іграшки і речі. Коли ви їїзапитуєте, що трапилося - не може реалістичо пояснити.
  • Відсутність контакту з однолітками: немає друзів.
  • Психосоматичні ознаки: часті хвороби, наприклад, ломота в тілі, болі в животі, вірусні інфекції.
  • Обмальовані руки або специфічні малюнки
  • Бажання іти іншою дорогою, аніж та, якою йдуть усі інші діти.

Чому діти стають жертвами булінгу

Психологи визначають декілька основних причин:

  • Занижена самооцінка. Навіть якщо дитина виявляє їїчерез нарцисизм, надмірну відкритість, зверхність.
  • Домашня атмосфера. Дуже часто жертвами булінгу стають діти, яких вдома принижують, знецінюють, ображають. Або є родини, де дитину звикли жаліти - нещасна, хвора, росте без батька...Школа і садок — каталізатор домашніх проблем. Тож, якщо дитина звикла отримати більше уваги до себе, поблажливість батьків, коли вона бідна й нещасна, то вона буде створювати навколо себе таку ж атмосферу і в школі.
  • Атмосфера в класі (групі). Бувають колективи, створені самостійно або руками педагога, в яких є дитина-агресор. Вона свідомо шукає слабшого, використовує його як грушу для биття, вирівнюючи свій психологічний стан.

Що робити батькам

  • У першу чергу заспокойтесь, і тільки після цього починайте розмову з дитиною.
  • Дайте відчути, що ви поруч, готові підтримати та допомогти, вислухати та захистити.
  • Запевніть дитину, що ви не звинувачуєте її у тому, що відбувається, і вона може говорити відверто.
  • Пам’ятайте, що дитині може бути неприємно говорити на цю тему, вона вразлива у цей момент. Будьте терплячими та делікатними.
  • Спробуйте з’ясувати все, що зможете, проте не повторюйте ті ж самі запитання по декілька разів, допитуючись.
  • Запропонуйте подумати, які дії допоможуть дитині почуватися у більшій безпеці зараз (наприклад, бути певний час ближче до дорослих, не залишатися після уроків тощо).
  • Розкажіть дитині, що немає нічого поганого у тому, щоб повідомити про агресивну поведінку щодо когось учителю (вихователю) або принаймні друзям. Поясніть різницю між “пліткуванням” та “піклуванням” про своє життя чи життя друга.
  • Спитайте, яка саме ваша допомога буде корисна дитині, вислухайте уважно. Можливо ви запропонуєте свій варіант. Це допоможе розробити спільну стратегію змін.
  • Пам’ятайте, що ситуації фізичного насилля потребують негайного втручання з боку батьків та візит до освітнього закладу.
  • Спільно з дитиною шукайте нові способи реагування на ситуацію булінгу.
  • Обговоріть, до кого по допомогу дитина може звертатися у освітньому закладі: до психолога, педагогівів, адміністрації, дорослих, батьків інших дітей.
  • Важливо усвідомити, чому саме дитина потрапила у ситуацію булінгу. Рекомендуємо з цим звернутися до дитячого психолога.
  • Підтримайте свою дитину у налагодженні дружніх стосунків з однолітками.
  • Поясніть дитині, що зміни будуть відбуватися поступово, проте весь цей час вона може розраховувати на вашу підтримку.

Що робити педагогам

Завдання педагогів - відслідковувати ситуацію серед вихованців. Спеціалісти-конфліктологи пропонують дуже корисне завдання, яке допомагає визначити, чи є в колективі діти, які перебувають в ситуації жертви.
Попросити кожну дитину назвати дітей, з якими вона хоче сидіти поруч за партою. А також прізвище того, кого вона вважає своїм найкращим другом. Коли педагог проаналізує результати, то легко помітить, кого з дітей «забули», не згадали зовсім.
Цей метод має назву «розстановка сил». Завдяки йому можна дослідити комунікацію в колективі й дізнатися, хто колективі жертва, хто агресор, хто є неформальним лідером, а від кого відвернулися однолітки.

Чому важливо вчасно відреагувати

Булінг впливає на всіх, хто бере в ньому участь або спостерігає, та має деструктивні наслідки в майбутньому житті.
ТІ, ХТО ПІДДАЮТЬСЯ БУЛІНГУ:
  • втрачають відчуття емоційної та фізичної безпеки, довіри до місця, у якому мають перебувати щодня;
  • відчувають безпорадність і страх від постійної загрози. Булінг провокує тривожні та депресивні розлади, пригнічує імунітет, що підвищує вразливість до різних захворювань;
  • втрачають повагу до себе. Страхи та невпевненість руйнують здатність до формування та підтримки стосунків з однолітками, що призводить до відчуття самотності;
  • втрачають інтерес до різних форм активності та не можуть нормально навчатися. У деяких випадках можна простежити зв’язок між потерпанням від булінгу та розладами харчуванням (анорексії та булімії), емоційної сфери (депресіями та суїцидальною поведінкою).

Ті, хто булять:

  • частіше за інших потрапляють у ситуації, де проявляється насилля та порушуються закони;
  • частіше беруть участь у бійках, причетні у вандалізмі, залучаються до ранніх статевих стосунків, мають досвід вживання алкоголю та наркотичних речовин.

Ті, хто вимушені спостерігати:

  • часто страждають від відчуття безпорадності, етичного конфлікту: втрутитись у ситуацію булінгу чи ж залишитись осторонь;
  • потерпають від депресивних станів чи перезбудження.
Навіть поодинокий випадок булінгу залишає глибокий емоційний слід, що робить проблему найпоширенішою причиною звернень до дитячого психолога.

Казки для хлопчиків та казки для дівчаток

Якщо розглядати казку як виховний інструмент, то виникає питання, чиє відмінність у виборі казок для дівчаток і для хлопчиків? Про це розповідає засновник методу Комплексної казкотерапії, доктор психології, директор Міжнародного Інституту Комплексної казкотерапії Тетяна Зінкевич-Євстигнєєва.

Звичайно, і дівчаткам, і хлопчикам потрібно читати найрізноманітніші казки. Оголосити певні казки« чоловічими »і не читати їх дівчаткам, і навпаки, було б дивно. У кожному з нас є і чоловіча, і жіноча, янь і інь. У їх взаємному впливі наша сила. Однак, умовно розділити казково-міфологічну спадщину на «жіночу» і «чоловічу» все ж можна. У «чоловічих» казках діє головний герой, в «жіночих» - історія розгортається навколо героїні. Є ще третій тип казок, в них розповідається про стосунки між героєм і героїнею. Для виховання гармонійної особистості важливі всі три групи казок.

Чого навчають казки для хлопчиків

 Розглянемо кілька типів казок, які відображають чоловічі стратегії поведінки, ставлення до життя, уроки, які, дорослішаючи, проходить чоловік.

Співвідношення «брати-давати»

Перший тип казок - це ті, де є ідея про правильне співвідношення «брати-давати». Хлопчики, в силу своєї природи, завжди активно вступають в боротьбу, будь то іграшка в пісочниці або велосипед старшого брата. Тому, починаючи з 4-5 років, дитині слід підбирати казки, які вчать правильно брати і віддавати.

 Казка вчить: пам'ятай, що береш, коли і в кого. Якщо хочеш щось взяти, вияви терпіння, запитай у власника як цим користуватися. Будеш нетерплячий, будеш хапати чуже, можеш накликати біду. Дякуй заздалегідь, і коли береш, і коли повертаєш, подяка - кращий захист.

 Якщо мама в перші 5-6 років сформує правильне розуміння «брати-давати», вона зробить вже величезну роботу.

Чоловіче рішення

Також необхідно розглядати казки, де герой приймає рішення. Це хороший матеріал для бесід з хлопчиком. «Давай подумаємо чи вірне рішення прийняв герой, як можна було по-іншому вчинити в цій ситуації?» У принципі, будь-яку чоловічу казку можна аналізувати під цим кутом зору. І чим раніше мама дозволить своєму синові приймати рішення, брати на себе відповідальність за свої вчинки, тим легше йому буде, коли він встане на самостійний дорослий шлях. ..

 Мамам варто пам'ятати здорову формулу чоловічого виховання: «Я народила сина, але виховую чоловіка, тобто годувальника і захисника не тільки для мене, а й для майбутніх поколінь, а також для тієї жінки, яка допоможе синові продовжити наш рід». Якщо ж мама постійно опікується дитиною, адже «він слабенький і маленький і без мене пропаде», то таке ставлення руйнівно діє на чоловічу природу. І не дивно, що через 10, 15, а то і 40 років син продовжує бути інфантильним і залежним від матері.

Героїчні казки

Третій тип казок, який ми вибираємо для хлопчиків, це героїчні казки. У них діє Герой, здатний боротися за справедливість і захищати слабких. Він рятує людей, можливо жертвуючи собою, на його шляху зустрічаються труднощі, але до своєї мети він завжди приходить переможцем.

 Це не тільки казки, де показані красиві, благородні герої, а й історичні життєписи (Олександра Македонського, Суворова, адмірала Ушакова і т.д.), билини, житія святих.

Майстер своєї справи

 Хороший швець, кравець, пекар, і навіть хороший чарівник - це історії, в яких показано шлях, який проходить чоловік, щоб стати майстром своєї справи. З таких казок випливає важлива розмова про ремесло, тому що одний з архітипових чоловічих станів - це Майстер. Для хлопчика, крім хорошої освіти, важливо володіти яким-небудь ремеслом, яке завжди дасть йому можливість заробити, а значить прогодувати себе і свою сім'ю.

Чотири архітипічні ролі

Через «чоловічі казки» хлопчик осягає чотири основні чоловічі архітипічні ролі: Годувальника, Захисника, Вчителя та продовжувача Роду.

Архітипічню роль Годувальника ми зустрічаємо в казках, де хлопчик змушений взяти на себе роль глави сім'ї з будь-якої причини. Наприклад, загибелі батька. Юнак вирушає в дорогу, наймається на роботу, гроші відсилає в сім'ю, допомагає матері, молодшим братам-сестрам. Він виростає, досягає соціальних висот, але ніколи не забуває про сім'ю. Так він стає Годувальником.

 Що стосується Захисника, то це історії про героїв, які стоять на варті свій країни, оберігають свою сім'ю. Для Захисника радість відновлення справедливості є потужним стимулом, натомість, він нічого не бере для себе.

 Чоловік-наставник, Учитель до кожного знаходить свій підхід. Абсолютно дивно цей архітип розкрито у східних притчах (у Китаї, Японії, Кореї). Яскравий приклад тому фільм Кім Кі Дука «Весна, літо, осінь, зима ... і знову весна», де чудово змальований образ Вчителя.

 Казки, де є архитип Продовжувача Рода - це історії, які мають тему відносин з жінками. Тут є любов і вірність.

 Не завжди можна підібрати у відкритому для нас фольклорі історії, які б гладко лягали на ці ідеї. Тому казкотерапевти намагаєються стародавні історії реставрувати і навіть створювати нові на основі цих архітипових ідей.

 

Чого навчають казки для дівчаток

 Кожній мамі, у якої росте донька, важливо знати, що дівчинка сприймає не стільки ідеї виховання - бути охайною, зберігати вогнище, бути терплячою, працьовитою - скільки спосіб їх передачі. Припустимо, мама хоче навчити дочку підтримувати чистоту в будинку, при цьому кричить або лається, якщо та не прибирає речі або миє посуд. Якщо ситуація повторюється, то з часом прибирання стане для дочки неприємним обов'язком. Але є й інший підхід: мати зможе домогтися бажаного м'яко, по-жіночому, розмовляючи з жартами-примовками, а головне, показуючи свій приклад: «Ось бачиш, доню, ми зараз з тобою приберемо, всі речі у нас будуть лежати на своїх місцях , адже речам, як і людям, своє місце потрібно, свій будиночок. І кожна річ зі свого місця нам завжди допоможе або навіть захистить ».

Хороша господиня

 У казках, де присутній образ хорошої господині, показано, як героїня веде будинок, будує відносини з родичами і з іншими людьми. Куди б не потрапила така героїня, нехай навіть у самий запущений будинок, як, наприклад, Білосніжка до семи гномів, вона обов'язково там наведе порядок. Образ доброї господині є оберегом для жінки, рятує її від негараздів і бід.

 Цей образ ми бачимо в казках «Попелюшка», «Крихітка-Хаврошечка», а також у тих, де є добра падчерка і зла мачуха. Падчерка - життєрадісна і життєлюбна, хоча вона зазнає від мачухи серйозного тиску. Мачуха - це «соціальний тренер». Вона показує жорстку модель виховання, провокує героїню на прояв відповідної агресії, тим самим тренуючи моральний стрижень, перевіряючи її на фортецю жіночих якостей - терпіння, здатність прощати, працьовитість, цнотливість. Якщо падчерка попадеться на всі наживки і вступить в конфлікт, відстоюючи свої права, то вона пропаде і нічого не отримає.

 Як правило, казкові героїні цю перевірку проходять, а от у реальному житті відбувається інша ситуація. «Падчерки» не виявляють терпіння, не прощають, чи не трудяться, і тому оберіг не спрацьовує - ні принца, ні корони ...

Добра матінка

 Дуже важливий для дівчаток тип казок, де показаний образ доброї матері. Ці казки вчать як правильно любити і виховувати дітей. Добра матінка часто проявляється в образах чарівниці, феї. Вона приходить на допомогу героїні, вона втішає, навчає. Добрі слова, м'які обороти, точні мудрі висловлювання, настанови, делікатно передані з вуст доброї матінки допоможуть дівчинці сформувати свій ідеальний образ матері.

Бажана жінка

 Образ бажаної жінки ми спостерігаємо в казках, де героїня зустрічає принца. Василина Премудра, Попелюшка - образ бажаної жінки в цих казках проявляється через персонажів, які стимулюють героя на подвиг. Героїні створюють ситуації, коли герой повинен проявити себе, долаючи перешкоди.

 І, звичайно, цей образ завжди має відбиток недоступності і цнотливості. Наприклад, Спляча Красуня спить у кришталевій труні, інша героїня живе за тридев'ять земель, третю - потрібно визволити з полону або чар.

 Принцип цнотливості - сьогодні вкрай важлива ідея для виховання дівчинки, тому що зараз він всіляко зневажається. Сучасна молодіжна культура говорить дівчинці зовсім інше, що ти можеш не тільки цілуватися, але й вступати мало не в інтимний зв'язок з хлопчиком на першому побаченні. Доступність жінки дуже сильно розтліває не тільки самих жінок, але й чоловіків. Тому цей тип дуже казок я б назвала особливо актуальним.

 Ось, мабуть, самі основні типи гендерної казки, які можуть послужити інструментом виховання хлопчиків і дівчаток, читаючи які батьки вже зроблять велику роботу.

Всім відомо, що з віком характер і поведінка дитини змінюється. Бувають ситуації, коли малюк у віці 3-5-ти років стає неслухняним і некерованим. У цей момент більшість батьків вдаються до крайніх методів - фізичних покарань.

 

 

3 способи лояльного покарання дитини

Як карати дитину

Педагоги і психологи постійно нагадують батькам про шкоду і наслідки фізичних покарань, тому застосовувати їх не рекомендується.

 Щоб впливати на дитину і на її поведінку, варто застосовувати лояльні методи покарання.

Позбавлення задоволення

Один з найбільш лояльних методів покарання для дитини - це позбавлення задоволення.

Якщо дворічний малюк дозволяє собі бити маму, перебуваючи у неї на руках, то робить він це для того, щоб з'ясувати можна чи не можна. Отримавши черговий удар від дитини, мама повинна поставити дитину на підлогу і строго сказати - «Не можна», щоб дитина зрозуміла, що якщо ще раз вдарить маму, то буде позбавлена задоволення - знаходитися в обіймах мами.

 Караючи малюка, будьте об'єктивні, стежте за тим, щоб покарання було пропорційно провини, яку здійснила дитина.

Недолік уваги

Будь-яка дитина важко переносить, коли батьки ігнорують її, позбавляючи уваги і батьківської ласки, тому застосовувати ці методи потрібно дуже обережно. Такий спосіб покарання може бути застосовано, якщо ваш малюк влаштував істерику, залиште малюка одного в кімнаті і перестаньте з ним розмовляти, поки він не заспокоїться. Залишити дитину одну можна тоді, коли було здійснено якийсь поганий вчинок. Покажіть дитині, що ви гнівайтесь на неї, але то покарання не повинно тривати довго. Поговоріть з дитиною, розкажіть, що саме вас засмутило в її поведінці, скажіть, що більше не будете сердитися на малюка, якщо він більше не буде так чинити.

Пам'ятайте, батькам не можна позбавляти дитину уваги надовго, дитина може затаїти образу на батьків.

«Тимчасовий арешт»

За вчинений проступок посадіть дитину на стілець, розміщений в кутку кімнати, не дозволяйте малюку вставати зі стільця протягом 5-ти хвилин, залиште її наодинці.

Пам'ятайте, що покарання не повинно тривати довго, 5-ти хвилин буде достатньо для того, щоб дитина заспокоїлася і задумалася про свою поведінку і причини, через які їй довелося понести покарання.

 

Як виховати в дітях чесність

Давайте розглянемо декілька порад, які допоможуть дитині усвідомити, що таке чесність.

Порада 1. Вірте вашій дитині

Як правило, діти на довіру відповідають довірою, а якщо їх обмануть не зрозуміють цього. Хай дитина відчуває і знає, що ви йому вірите.

Порада 2. Поясніть, що на правді тримається світ, на дитячій мові - вона корисна. Люди живуть у злагоді, якщо довіряють один – одному.

Порада 3. Не створюйте ситуації для обману.Уникайте двояких запитань, коли легше сказати неправду, чим правду.

Порада 4. Не вчиняйте принизливих допитів

Порада 5. Винагороджуйте правдивість

Якщо ваш малюк зізнався вам, то покажіть йому свою радість : «Я радію від того, що ти чесна людина, тому що ти сказав ПРАВДУ».

Порада 6. Показуйте приклад чесності

Чи просите Ви відповідати по телефону, що вас немає вдома ?За своєю природою діти чесні. А обман дітей ми провокуємо самі.

Спочатку - провокуємо, а потім, якщо дитині раз за разом вдається уникати неприємностей завдяки своїм "казочкам", вони звикають брехати.

Як ми це робимо ?

Найтиповіший спосіб - поставити дитину в ситуацію, коли їй потрібно вигадувати, придумувати казки для батьків. Можливо, у дитини великі неприємності, такі, що одному не справитися ? Чому вона про це не говорить ? Можливо, не моє надії на ваше розуміння, допомогу ? Соромиться ? Не довіряє? Боїться ? Вона буде шукати допомоги в іншому місці ?А чи знайде ? А якщо знайде – то яку ?

Як видно, дитяча брехня небезпечна не тільки тим, що вас вводить в оману, а й тим, що дитина відстороняється від вас ! А це свідчення того, що дитина сумнівається у вашій безумовній любові!

Дитина чесна зі своїми батьками тільки тоді, коли:

  • Довіряє їм.
  • Не боїться їх гніву чи осуду.
  • Впевнена, щоб не сталося його не принизять як особистість.
  • Обговорювати будуть не її, а вчинок, який потрібно виправити.
  • Допоможуть, підтримають, коли їй погано.
  • Дитина твердо знає, що ви на її боці.

 Впевнена, якщо накажуть, то мудро, справедливо, в дітей, взагалі, сильно розвинено почуття справедливості, вони зневажають тих, хто її не проявляє - і деспотів, і занадто м'яких !

Маленька брехня, помножуючись, породжує велику недовіру. Із зникненням довіри, повільно руйнується бузумовна любов ! Дитина розуміє : є умови за яких мене будуть любити. Любов для неї стає іншою - обумовленою.

 

Якщо ви спіймали свою дитину на брехні, не поспішайте її звинувачувати. Запитайте себе : «Чому вона не каже мені правду ?» А що, погляньте на дитину як у дзеркало. Що посієш – те й пожнеш !

Далі перераховані ознаки того, що дитина говорить вам неправду. Але ще раз вам нагадуємо, що це не причина її звинувачувати. Це причина задуматися : в які умови ви ставите свою любов ? Що потрібно зробити, щоб повернутися первинної, безумовної любові ?

Отже, вас повинно насторожити, якщо дитина, розповідаючи щось, або відповідаючи на ваше запитання:

· Намагається не дивитися вам в очі.

· Починаючи щось говорити, підносить руку до роту, в малят цей жест явний, у старших менш виразний- торкається.

  • Потирає очі.
  • Часто покашлює під час розмови.
  • Потирає підборіддя, скроні.
  • Несвідомо торкається носа.
  • Посмикує мочку вуха.
  • Почісує шию, відтягує комірець.
  • Тримає руки в карманах, бажаючи щось приховати.

 Ознаки, за якими визначається, що батьки говорять неправду, перераховувати взагалі не потрібно ! Не хочеться вас лякати, але діти це завжди прекрасно відчувають!

Короткі тези, які допомагають зрозуміти деякі моменти становлення особистості маленької людини:

  • Коли дитину оточує критика, вона звикає засуджувати.
  • Коли дитину оточує ворожість, вона звикає воювати.
  • Коли дитину оточують насмішки, вона стає сором'язливою.
  • Коли дитина живе з почуттям сорому, вона набуває комплексу вини.
  • Коли дитина живе в атмосфері толерантності, вона вчиться бути терпимою.
  • Коли дитина живе в атмосфері підтримки, вона вчиться бути впевненою в собі.
  • Коли дитина живе в атмосфері чесності, вона вчиться справедливості.
  • Коли дитину хвалять, вона вчиться цінувати інших.
  • Коли дитина живе в атмосфері безпеки, вона вчиться довіряти іншим.
  • Коли дитина живе в атмосфері схвалення, вона вчиться любити себе.
  • Коли дитина живе в атмосфері прийняття, доброзичливості, вона вчиться знаходити любов у цьому світі.

 

 

Вхід на сайт
Пошук
Календар
Свята та події
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Годинник
Архів записів
Новини osvita.ua
Друзі сайту
  • Create a free website
  • uCoz Community
  • uCoz Textbook
  • Video Tutorials
  • Official Templates Store
  • Best Websites Examples

  • Copyright MyCorp © 2019
    Зробити безкоштовний сайт з uCoz